Бюрократія та капіталізм

Пареш Чаттопадхьяя


bureaucrat_2

З метою забезпечення необхідної широти викладу слід зазначити, що під бюрократією в цьому випадку мається на увазі не тільки політична бюрократія (у звичайному розумінні цього поняття), що обмежує свою діяльність управлінням державою. Тут бюрократія розглядається в загальному сенсі, тобто як сукупність адміністративних структур, що складаються з функціонерів, що призначаються, є ієрархічно організованими «згори донизу» та є підзвітними виключно своїм вищим органам.

Хоча безпосереднє обговорення проблем бюрократизму (за умов капіталізму) обмежується у Маркса політичними аспектами цього явища, тобто значенням бюрократії як складової апарату управління буржуазної держави, розгляд бюрократизму за межами державного апарату цілком відповідає марксистському підходу. Фактично саме Маркс першим розгледів типово бюрократичний характер організаційних форм капіталістичного виробництва, хоча він і не використовував у зв’язку з цим поняття «бюрократія». Як відзначає Маркс, «сама [капіталістична] виробнича відносина породжує нову відносину панування та підпорядкування [Über-und Unterordnung] (яка, в свою чергу, створює для себе політичні та ін. вираження)… Властивий капіталістичному способові виробництва, цей тип організації існує як мінімум з часів етапу «простої кооперації» – початкової стадії того, що Маркс іменує «реальним підпорядкуванням праці капіталу»… Будь-яка праця, що здійснюється спільними зусиллями та у великих масштабах, вимагає загального управління задля забезпечення взаємодії між окремими працівниками та реалізації загальних функцій, що випливають із поділу між діями трудового колективу в цілому та його окремих підрозділів. Тому «функції управління, нагляду та узгодження стають функціями капіталу, як тільки підлегла йому праця стає кооперативною»… Ця особлива відносина панування та підпорядкування – що зумовлює «процес зростання капіталу» – за самою своєю природою є «деспотичною», проте, на відміну від докапіталістичних форм, носить безособовий і «об’єктивний» характер. З розвитком колективних форм праці «деспотизм цей розвиває свої своєрідні форми»… Таким чином, коли на зміну простій кооперації приходить система поділу праці всередині мануфактури, «ієрархічне розчленування» поширюється і на самих робітників…

З досягненням стадії реального підпорядкування робітника капіталу в межах (механізованої) «великої промисловості», в умовах «казарменої дисципліни» на фабриці, «праця нагляду», а також «поділ робітників на … промислових рядових і промислових унтер-офіцерів», здійснений раніше, досягає свого «повного розвитку»… Ця за необхідністю бюрократична форма організації виробництва стає все більш відчутною в міру подальшого нагромадження капіталу та супутніх йому процесів концентрації та централізації капіталу. Раніше ми згадували про ту форму капіталу, яку Маркс називає «безпосередньо громадським капіталом» (далі БГК), форму, що відповідає вимогам існування капіталу на вищих стадіях його накопичення. При цьому, як ми вже спостерігали раніше, «дійсно функціонуючий капіталіст» перетворюється на «простого управителя, що розпоряджається чужими капіталами», який отримує «заробітну плату» за «певного роду кваліфіковану працю», тобто за здобуття додаткової вартості з праці безпосередніх виробників. Зі зміною форми власності на капітал і з підпорядкуванням виробничого процесу функціонерам капіталу, що отримують заробітну плату (керуючи, але не володіючи ним), бюрократичний характер організації виробництва за капіталізму виявляється найбільш гостро. Ясна річ, що «управителі капіталу», організовані в ієрархічному порядку «як промислові офіцери (керівники, managers) та унтер-офіцери (наглядачі, overlookers …), які розпоряджаються під час процесу праці від імені капіталу», являють собою не більш ніж бюрократів процесу капіталістичного виробництва. Вища стадія бюрократизації процесу капіталістичного виробництва досягнута, згідно з недвозначно вираженою думкою Маркса, коли сама держава перетворюється на продуктивного капіталіста (Це питання обговорювалося раніше).

Таким чином, хоча Маркс не використовує терміна «бюрократія» у своїх працях з критики капіталістичного способу виробництва, особливий тип організації виробництва, описаний ним як властивий капіталізму, безумовно, є бюрократичним в прямому сенсі цього поняття.

Уривок з книги Paresh Chattopadhyay. Marxian Concept of Capital and Soviet Experience. – 1994. – Р. 108.